економічне зростання

ек. економічне зростання; економічний розвиток

безперервний приріст обсягу виробництва (output) економіки (economy¹) країни протягом певного часу; ♦ до показників економічного зростання належать: валовий внутрішній продукт (gross domestic product), валовий національний продукт (gross national product) і дохід на душу населення (per capita income)

═════════■═════════

high economic growth високе економічне зростання; low economic growth низьке економічне зростання; rapid economic growth швидке економічне зростання • прискорене економічне зростання; slow economic growth повільне економічне зростання; steady economic growth стійкий економічний розвиток

═════════□═════════

cost of economic growth вартість економічного зростання

* * *

ком. зростання; приріст; розвиток; збільшення; посилення; підсилення

кількісне або якісне збільшення внаслідок поступового зростання, посилення і т. ін.

═════════■═════════

abnormal growth ненормальне зростання; agricultural growth збільшення сільськогосподарської продукції • зростання сільського господарства; annual growth річний приріст; arrested growth припинене зростання; balanced growth збалансоване зростання; capital — приріст капіталу; corporate growth зростання корпорації • зростання підприємства; damped growth уповільнене зростання; economic growth економічне зростання • економічний розвиток; efficient growth ефективне зростання; employment growth зростання зайнятості; equilibrium growth збалансоване зростання; export-biased growth економічне зростання з експортною орієнтацією; export-led growth зростання на основі розвитку експортної бази; import-biased growth економічне зростання з орієнтацією на імпорт; industrial growth розвиток промисловості; intensive growth інтенсивне зростання • розширення масштабів; job growth зростання робочих місць • зростання вакансій • зростання зайнятості • збільшення чисельності робітників; long-range growth тривале зростання; marginal growth граничне зростання; market growth зростання обсягу ринку • ринкове зростання; monetary growth збільшення грошової маси • приріст грошової маси; natural population growth природний приріст населення; optimal growth оптимальне зростання; poor growth недостатнє зростання; population growth зростання кількості населення; predicted growth передбачене зростання; probabilistic growth вірогідне зростання; professional growth професійне зростання; projected growth прогнозоване зростання; proportional growth пропорційне зростання • збалансоване зростання; sales growth зростання збуту; stable growth стійке зростання; stunted growth затримане зростання; sustained growth усталене зростання; swift growth швидке зростання • прискорене зростання; total population growth загальне збільшення кількості населення; traffic growth зростання інтенсивності транспортного руху; unabated growth безперервне зростання; unbalanced growth незбалансоване зростання; uneven growth нерівномірий розвиток; zero growth нульове зростання

═════════□═════════

equilibrium rate of growth збалансований темп зростання; growth by merger зростання шляхом злиття; growth curve крива зростання; growth estimate оцінка зростання; growth factor фактор економічного зростання; growth in customer deposits зростання вкладів клієнтів; growth in demand зростання попиту; growth industry промисловість зі зростаючим попитом; growth in exports зростання експорту • збільшення експорту; growth in the labour force збільшення трудових ресурсів • збільшення робочої сили; growth in lending збільшення кредитування; growth in the living standard зростання рівня життя; growth in money supply зростання грошової маси; growth in prosperity зростання добробуту; growth of capital збільшення капіталу; growth of cities зростання міст; growth of consumption зростання споживання; growth of deficit зростання дефіциту; growth of demand підвищення попиту; growth of income зростання доходу; growth of income per head зростання доходу на душу населення; growth of investments зростання інвестицій; growth of population збільшення кількості населення; growth of profits збільшення прибутку; growth of technology технічний прогрес; growth of trade зростання торгівлі; growth of the wage level зростання рівня заробітної плати; growth -oriented орієнтований на розвиток; growth policy стратегія розвитку; growth potential потенціал зростання; growth promoting factor фактор, який стимулює зростання; growth prospects перспективи зростання; growth rate темп приросту • темп зростання • відносний приріст; growth record реєстрація зростання • статистика зростання; growth trend тенденція економічного зростання; of domestic growth внутрішнього походження; of foreign growth закордонного походження; theory of growth теорія зростання; to encourage growth сприяти/посприяти зростанню; to slow economic growth уповільнювати/уповільнити економічне зростання

n підйом, зростання

- economic take-off економічне зростання

ФІЛОСОФІЯ ( від грецьк. φιλοσοφία - любов до мудрості) - особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Наслідком цього осмислення є формування в сфері суспільної свідомості системи засадничих поглядів і світоглядних переконань, узагальнених уявлень і концептуальних побудов про сутність і граничні проблеми буття, людську присутність у ньому, можливості його осягнення людським розумом. Необхідність філософського осмислення світу закорінена в самій природі людської життєдіяльності, в постійній потребі трансляції людського досвіду та самоутвердження особистості, пошуку цілеспрямовуючих ідей. У духовному житті суспільства філософська культура, виконуючи притаманні їй функції, набирає ряду іпостасей. За своїм основним змістом Ф. відіграє роль світогляду і, як така, дає концептуальний вираз людського світовідношення - світовідчуття, світосприймання та світорозуміння, відношення мислення і буття, духовного і матеріального. Ф. націлена на вироблення системи ідей, які виражають певне ставлення людини до соціальної та олюдненої природної дійсності, духовного життя і тим самим визначають сукупність вихідних орієнтирів, що зумовлюють програму суспільної поведінки людини В. цьому відношенні Ф. покликана створити концептуальну основу для становлення і розвитку системи життєвих цінностей та ідеалів. Світоглядні ідеї та гуманістичні ідеали формуються в усіх сферах духовно-практичного освоєння дійсності - міфології, релігії, мистецтва, літератури, публіцистики, моралі, політики, буденної свідомості тощо. Проте від інших форм світогляду, зокрема міфології та релігії, які спираються на вірування та фантастичні уявлення про світ і людське буття, від буденного світогляду, що визначається традиціями і безпосереднім життєвим досвідом, від художніх форм світогляду, що ґрунтуються на чуттєво-образному зображенні дійсності, філософія відрізняється тим, що будує свою картину світу і місце людини в ньому на основі теоретичного осмислення суспільно-історичного досвіду, надбань культури та здобутків наукового пізнання, використовуючи раціонально-понятійні форми побудови світоглядних систем і логічні способи їх обґрунтування. Тим самим Ф. виробляє духовні передумови та логічні критерії свідомого пошуку і вибору розумної, найбільш придатної для практичних потреб системи світоглядних ідей і переконань. Для Ф. як світоглядної системи та системи суспільних цінностей характерні риси духовно-практичного освоєння дійсності, що робить її однією із форм суспільної свідомості і зближує з мистецтвом. Ф. як раціонально-понятійна і логічно обґрунтована побудова наділена рисами теоретичного освоєння дійсності, що надає їй статусу науки. Однак Ф. є особливою наукою. Вона виконує специфічні пізнавальні функції, що їх не бере на себе жодна з природничих чи соціогуманітарних наук або сукупність конкретно-наукового знання в цілому Я. к кожна наука Ф. має свій власний предмет і метод дослідження, властиве їйг специфічне знання. Предмет філософського дослідження окреслює коло загальнозначущих проблем, що хвилюють людство в конкретно-історичних умовах суспільного буття і потребують свого з'ясування та обґрунтованого розв'язання. Стрижневими серед них є проблеми істини, краси, добра і свободи та шляхів їх досягнення. В їх контексті Ф. розмірковує над питаннями про минуле, теперішнє і прийдешнє, про людську долю, життя і смерть, про вічність і швидкоплинність, про людський розум, його можливості і границі, про людську діяльність і цілепокладання, правду і справедливість, моральність і доброчинність, людяність (гуманність) і толерантність, волю і стражденність, приниженість і самоствердження, про мету і сенс людського життя, про щастя і шляхи його досягнення. Ці проблеми є наскрізними для всього людства, проходять через усю його історію і отримали назву "вічних проблем". Проте кожна історична епоха і досягнутий рівень людського пізнання ставлять, трактують і розв'язують "вічні проблеми" по-своєму, завдяки чому Ф. виступає своєрідним індикатором того, чим живе, чим стурбоване і про що мріє людство, які тенденції, сили і механізми його рухають. Це дало підстави нім. філософові Гегелю образно визначити Ф. як епоху, схоплену думкою. Істотними рисами філософського методу є умоглядність і раціональність, застосування засобів чистого розуму для усвідомлення і концептуального відтворення об'єктивної реальності. До основних з них належить аналіз і синтез, дедукція і індукція, порівняння і аналогія, абстрагування і узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного. Особливість філософського методу полягає ще й у тім, що він застосовується до пізнання природної і соціальної реальності не безпосередньо, а опосередковано. Вихідним матеріалом для філософського осмислення виступають багатоманітне формоутворення матеріальної і духовної культури, історія їх розвитку і актуальне функціювання, найважливіші досягнення природничих і соціогуманітарних наук З. цього боку філософія набирає іпостасі умоглядної рефлексії, роздумів, розмірковувань над усім багатством сукупного суспільно-історичного досвіду людства, виступає самосвідомістю культури, критичним переосмисленням ідеалів і цінностей, що склалися. Філософське знання, що продукується в процесі філософської рефлексії, виражається через систему філософських категорій і понять, що означають фундаментальні властивості буття, способи його людського членування і пізнання. Особливістю філософських категорій і понять є їхня гранична всезагальність, що надає їм характеру універсалій. Цим зумовлена та обставина, що їх зміст найчастіше визначається через альтернативні протиставлення і утворення парних концептуальних структур: матерія і дух, рух і спокій, причина і наслідок, суб'єкт і об'єкт, істина і омана, краса і потворність, добро і зло, свобода і неволя тощо. Нерідко філософське знання формується у вигляді філософських систем і вчень, які з певних світоглядних, пізнавальних і методологічних позицій дають витлумачення і розв'язання висунутих проблем. На відміну від природничих і соціогуманітарних наук, які намагаються із своїх положень максимально усунути суб'єктивний момент і відобразити об'єкт таким, яким він є самим по собі, безвідносно до суб'єкта, Ф. в основу своїх теорій покладає відношення суб'єкта до об'єкта, свідомо включає в свої побудови людський, оцінювальний момент, розглядає дійсність і людину в ній не лише з погляду сущого, а й належного, враховуючи людські цілі і проекції буття в майбутнє. При цьому Ф. не просто сприймає готові результати пізнання та факти формоутворень культури, а й досліджує шляхи виникнення їх, виявляє приховані смисли та тенденції розвитку людського буття, усвідомлює суперечності і потреби пізнання та практики, насамперед у галузі методу мислення і практичної діяльності, вдосконалення категоріального апарату Т. им самим Ф. набирає функції загальної методології. Це не означає, що Ф. претендує на роль наднауки чи науки наук або що вона володіє універсальною методою, яка безпосередньо відкриває істину. Свою загальнометодологічну функцію Ф. виконує тим, що, будучи умоглядним витвором і раціональною реконструкцією теоретичного та духовнопрактичного освоєння світу, створює загальне культурно-смислове, інтелектуальне поле і формує адекватний йому концептуальний лад мислення. Цим спонукає і скеровує пошук, постановку і розв'язання пізнавальних і практичних проблем. Особливо важливу методологічну роль відіграє Ф. на переломних етапах суспільного розвитку і наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними орієнтирами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Оскільки філософське знання і його теоретичні побудови не мають свого прямого експериментального забезпечення, вимога істинності щодо них не має повсюдного застосування. Вони далеко не завжди можуть бути перевірені на предмет істинності чи хибності. Пізнавальна значимість філософського знання нерідко оцінюється за його здатністю пробуджувати свідомість та будити думку, за його аналітико-синтетичними можливостями чи методологічною продуктивністю. Відомо, наприклад, що філософія Маха була методологічною опорою Ейнштейнові при створенні спеціальної і загальної теорії відносності в період кризи в фізиці в кін. XIX - поч. XX ст., хоч істинність цієї філософської системи в цілому викликає обґрунтовані сумніви. Ф. зародилася на ранніх фазах цивілізації в умовах поглиблення поділу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, поступового накопичення позитивного знання про процеси і явища навколишнього світу, яке вже не вкладалося в парадигми міфологічної свідомості. Перші філософські системи виникли в І тис. до н. е. в Китаї (Лао-Цзи, Мо-Цзи, Конфуцій), в Індії (локаята, веданта, йога); в VI - V ст. до н. е. в Стародавній Греції (Елейська школа, Мілетська школа, Геракліт, Демокрит, Епікур, Сократ, Піфагор, Платон, Аристотель), в І ст. до н. е. - II ст. в Стародавньому Римі (Лукрецій, Сенека, Аврелій) Т. ермін "Ф." вперше з'явився у Піфагора В. античних філософських системах з різних світоглядних позицій змальовувалася загальна картина світобудови і формувалися первісні уявлення про природу людини частково на основі систематизації позитивних результатів пізнання, а частково за рахунок припущень і вигадок. АнтичнаФ. мала синкретичний характер. В ній містилося власне філософське знання, яке в зародковій формі утримувало в собі майже всі філософські напрями, що розвинулися пізніше, хоч уже в стародавні часи в загальних рисах окреслились як окремі філософські дисципліни - метафізика, логіка, етика; філософські напрями - скептицизм, стоїцизм, містицизм, платонізм. Антична Ф. виступала формою систематизації конкретно-наукового знання, завдяки чому її характеризують ще як натурфілософію. Особливістю античної Ф. було також те, що вона в своїх системах і типах філософування відбивала цивілізаційні особливості стародавніх суспільств, типів культур і форм світосприйняття. Якщо західна антична Ф., орієнтуючись переважно на науку, заклала логіко-раціоналістичні традиції освоєння світу, то східна Ф., істотно спираючись на житейську мудрість, висунула на передній план духовно-емоційні форми, моральне удосконалення та духовно-вольовий самоконтроль. У наступні історичні епохи розвиток філософської думки супроводжувався істотними перетвореннями її предмета та суспільних функцій. Занепад античного суспільства і його культури, перехід до Середньовіччя викликали до життя свої типи філософської рефлексії, які відбивали основні суперечності епохи: з одного боку, безроздільне панування релігійної свідомості, авторитаризму церкви та релігійного укладу життя, з другого - поступове економічне зростання, розвиток мистецтва, природничих наук і викликаний ним певний технічний прогрес. На зміну античній Ф. в II ст. до н. е. - II ст. прийшов гностицизм, який синтезував античну Ф., християнське віровчення і східні релігії та наукові здобутки; в І - VIII ст. - патристика, що являла собою варіант релігійної Ф., який поєднував еллінські філософські традиції з християнським віровченням. Значне поширення патристика мала в Україні. Вона продовжила етичні традиції філософської думки Київської Русі. Перекази "ІЇІестидення" Василія Великого, яке вважалося своєрідною енциклопедією того часу, містили значний природознавчий матеріал і сприяли утвердженню світського світогляду, зокрема ідеї про працю як умову тілесного і морального здоров'я Я. к продовження патристики, в IX - XV ст. розвивається схоластика (Дуне Скот, Тома Аквінський, Бекон, Оккам), що характеризується теоцентризмом, синтезом християнського віровчення і раціоналізму. Найважливішими досягненнями схоластики були розробка способів і процедур логічного доведення, ідеї логічної машини, постановка проблеми про природу універсалій, подальше накопичення конкретно-наукових знань. У цей час розвиваються і елементи реалістичного світорозуміння (Ван Чун, Ібн Сіна, Ібн Рушд). В XIV - XVI ст. в Європі розвивається Ф. Відродження. Вона охоплює соціально-філософський напрям (Петрарка, Еразм Роттердамський, Мор, Кампанелла, Монтень) та натурфілософію (Парацельс, Бруно, Кардане, Коперник, Галілей). Ф. Відродження характеризує перехід від теоцентризму до антропоцентризму, вона формує гуманістичний світогляд, висуває ідеї нового соціального і державного устрою В. она має антирелігійне і антисхоластичне спрямування, виробляє наукові погляди на світобудову, обстоює суверенність наукового мислення та істин науки, започатковує методологію механіцизму. Становлення Ф. Нового часу тісно пов'язане з епохою формування буржуазних суспільств у Європі, великими географічними відкриттями і важливими досягненнями природознавства. В XVII ст. видатними мислителями - Беконом, Декартом, Гоббсом, Спінозою - створюються філософські системи, які відстоюють матеріалістичний погляд на світ, виробляють раціоналістичні та емпіричні засади наукового методу, осмислюють взаємозв'язок розуму і досвіду, чим закладають методологічні передумови теоретичного та експериментального природознавства. Чітко заявляють про себе раціоналізм і емпіризм як альтернативні методологічні системи. Ф. європейського Просвітництва XVIII ст. (Локк, Вольтер, Руссо, Монтеск'е, Гольбах, Гельвецій, Дідро, Лессінг, Шіллер, Гете) розкрила багатоманітність підходів до осмислення природної і соціальної дійсності, взаємозв'язку людини і суспільства, суспільства і держави на основі ідеї природного права та свободи, показувала силу знання і просвіти в суспільному житті. В ній на передній план вийшов філософський матеріалізм, досягла завершеності методологія механіцизму. Утворилися широкоохватні системи об'єктивного (Ляйбніц) та суб'єктивного (Берклі, Г'юм) ідеалізму. З відокремленням від філософії математики, фізики, астрономії, біології тощо натурфілософія поступово втратила своє значення. Поширення ідей європейського Відродження та Просвітництва в Україні припало на XV - XVIII ст. і відбувалося в умовах наростання соціального, національного та релігійного гніту, посилення інтересу до рідної культури, історії, мови, пробудження національної свідомості, що обумовило його особливості. Дрогобич, Русин, Оріховський, Смотрицький, Потій, Могила, Галятовський, Баранович, Вишенський у формі релігійної полеміки відображали боротьбу укр. народу за своє соціальне і національне визволення, проголошували ідеї політичних свобод, патріотизму, служіння спільному благу, соціальної справедливості. Розвиток ідей гуманізму і просвітництва тісно пов'язаний з діяльністю в Україні братств і братських шкіл, особливо з Острозькою, Львівською та Київською. Вчені КМА (Гізель, Козачинський, Кониський, Прокопович, Тодорський, Яворський) розвивали науково-просвітні ідеї, розробляли гуманістичне вчення про людину, природне право та суспільний договір, відстоювали раціонально-логічними засобами православне віровчення. Великий філософ, просвітитель, гуманіст і свободолюбець Сковорода розробляв етичне вчення, серцевиною якого була проблема людини, її внутрішнього світу і морального вдосконалення. Від нього веде філософський напрям, який був розвинутий Юркевичем і отримав назву Ф. серця, що справила помітний вплив на філософську думку інших країн. Визначним явищем у розвитку світової філософської думки стала класична нім. Ф. друг. пол. XVIII - перш. пол. XX ст. (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах), яка витворила розгорнуті філософські системи на основі принципу тотожності мислення і буття, дала осмислення колізій тогочасного суспільства і пізнання, проблем розуму та його границь, досвіду і практики, діяльності як опредмечення і розпредмечення, моральності і свободи; висвітлила діалектику як особливий тип світогляду і мислення Н. а рос. ґрунті ідеї класичної нім. Ф. у поєднанні з матеріалізмом активно розвивали Герцен, Огарьов, Чернишевський, Добролюбов, Писарєв, створивши ідеологію революційного демократизму Р. ос. релігійна Ф., яка поєднувала християнський платонізм, шеллінгіанство і містику, розглядала православне віровчення як розуміння всезагального буття і рос. ментальності (В. Соловйов, Флоренський); розвивала в річищі релігійного екзистенціалізму філософію особи і свободи (Бердяєв). Концепція соціальних і демократичних перетворень була провідною у творчості укр. гуманістів і демократів серед. XIX - поч. XX ст. Шевченка, Лесі Українки, Франка, вченихсуспільствознавців Костомарова, Потебні, Драгоманова, Грушевського, які пропагували ідеї соціальної і політичної свободи, національного визволення, соціальної справедливості і рівності, провідної ролі трудового народу в суспільно-історичному поступі, піднесення національної самосвідомості і розвитку національної культури та освіти укр. народу. В XIX та XX ст. виникає цілий ряд філософських течій, шкіл, систем і вчень, які набули глобального поширення і сформували сучасні типи світогляду та філософського мислення. В серед. XIX ст. в Європі виникає, а в кін. XIX та у XX ст. набуває поширення марксизм (Маркс, Енгельс), який створює діалектичний та історичний матеріалізм, матеріалістичне розуміння історії, формує діалектико-матеріалістичну методологію, застосовує їх до обґрунтування комунізму; соціал-демократизм, ідейні основи якого заклали Каутський і Бернштейн. Потужною філософською течією став позитивізм, що виник у XIX ст. і пройшов певні етапи розвитку: класичний (Конт, Дж.Ст.Мілль, Спенсер); емпіріокритицизм (Мах, Авенаріус); неопозитивізм, одним із виявів якого стала діяльність в кін. XIX - пер. пол. XX ст Л. ьвівсько-Варшавської школи (Твардовський, Лукасевич, Каторбинський, Айдукевич, Лесьневський, Тарський, Татаркевич, Балей, Мостовський), яка зробила вагомий внесок в аналітичну Ф., логіку і методологію науки, зокрема в філософський аналіз мови науки, розробку проблем логічних підстав науки і наукових теорій, теорії дедукції та індукції, систем некласичних логік та логічної семантики. Значна увага приділена проблемам психології, етики, естетики. Розширення логіко-філософської проблематики пов'язане з діяльністю в 20 - 30-х рр. XX ст. Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Гемпель, Фейгль, Нейрат, Гедель) та широкого кола співпрацюючих з ним мислителів (Франк, Найгель, Айєр, Кайл та ін.), який сформував напрям логічного позитивізму в Ф. науки. Центральна ідея - відмова від традиційних філософських методів і застосування концептуальних та технічних засобів формально-логічного аналізу наукового знання. Зробив значний внесок у розвиток сучасної формальної логіки і логіки науки. Окремі варіанти неопозитивізму містять праці Рассела, Бриджмена (операціоналізм), Поппера, а також лінгвістична філософія (Вітгенштайн, Мур, Райл, Остин, Тулмін), постпозитивізм (Кун, Лакатос, Феєрабенд). Значного поширення і впливу набули екзистенціалізм, започаткований в серед. XIX ст. К'єркегором і презентований творчістю Ясперса, Камю, Марселя, Гайдеггера, Сартра, близькими йому є Ф. життя (Ніцше, Дильтей, Вергсон, Шпенглер) та неофрейдизм (Фромм, Хорні, Салліван); прагматизм, започаткований в кін. XIX - на поч. XX ст. Пірсом і розвинутий Джемсом, Дж. Мідом, Шіллером, Дьюї; системний підхід (Берталанфі, Ешбі, Месарович), що сформувався в серед. XX ст., близько до нього прилягає структуралізм (Леві-Строс, Фуко, Малиновський, Парсонс); постмодернізм (Ліотар, Рорті.Деррида, Р. Варт та ін.), який вийшов на філософську арену в кін. XX ст. Дедалі більшого значення набуває Ф. космізму (Ціолковський, Вернадський). Сучасна Ф. являє собою складну і розгалужену систему знань, диференційовану не тільки за напрямами, а й за своїм предметом, утворюючи сукупність самостійних філософських дисциплін, що тісно взаємодіють між собою. Найрозвиненішими є філософська онтологія, пізнання теорія, логіка, методологія, соціальна Ф., філософська антропологія, моральна Ф., етика, естетика, Ф. історії, Ф. культури, Ф. науки, Ф. мистецтва, Ф. політики, Ф. права, Ф. релігії, феноменологія, праксеологія, герменевтика, аксіологія, історія Ф. Кожна дисципліна в межах окремих філософських напрямів і течій може істотно вар'юватися - відповідно до їхніх світоглядних і методологічних засад. У своєму розвитку Ф. умовно пройшла класичний (до серед. XIX ст.) і некласичний (XIX - XX ст.) періоди. Нині вона вступає в постнекласичний період, зумовлений кардинальними цивілізаційними зрушеннями на межі двох останніх тисячоліть - становленням інформаційного і високотехнологічного суспільств, екологічною, моральною, демографічною, антропологічною кризами, техногенними катастрофами тощо.

n; ек.

1. n

1) локомотив; паровоз; тепловоз; електровоз

2) pl жарт. ноги

2. adj

1) рушійний

2) руховий

3) локомотивний

4) жарт. мандрівний

* * *

1) локомотив

2) pl ноги;

1) рушійний; який рухається; здатний стимулювати або прискорити економічне зростання

2) руховий

3) локомотивний

n; ек.

1) локомотив

2) pl ноги;

1) рушійний; який рухається; здатний стимулювати або прискорити економічне зростання

2) руховий

3) локомотивний

ПЛЮРАЛІСТИЧНА ДЕМОКРАТІЯ - форма демократичного устрою (див. демократія), за якого домінуюча тенденція облаштування суспільного життя (соціального, політичного, морального) ґрунтується на плюралізмі. Особливістю суспільно-політичної практики П.д. є те, що вона зумовлена процесами взаємодії та протиборства чинників плюралістичної структури суспільства - різних гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової), партій, суб'єктів підприємництва (від малих підприємств до великих корпорацій) та господарювання, засобів масової інформації, громадських об'єднань, асоціацій, окремих особистостей та ін. В умовах зрілої П.д. ці процеси, зрештою, спрямовані на узгодження або збалансування різноманітних ціннісних орієнтацій та практичних інтересів з метою забезпечення інтеграції суспільства на засадах збереження (що не виключає оновлення і змінюваності) самої соціальної інституції плюралізму. Для розуміння суті П.д. важливим є усвідомлення двох застережень. По-перше, П.д. - це не "дикий плюралізм" (вислів Бернстейна), тобто не хаотичне нагромадження конкуруючих поміж собою самодостатніх одиниць (чинників, агентів) плюралістичного простору суспільства і, по-друге, П.д. принципово не може бути безпосереднім результатом впровадження "згори" певних монопольних (нехай найретельніше розроблених) державних планів чи дій, хоча на рівні допоміжного й регулятивного чинника державне втручання може відіграти позитивну роль М. іра збалансування плюралістичної фрагментації та економічної й політичної інтеграції - одна з найскладніших та фундаментальних проблем політичної й соціальної філософії, а також економіки Щ. е у XVIII ст. Верк вказував на "делікатність" проблеми узгодження "громадського розуму", уособлюваного управлінськими функціями держави, та можливістю щонайменшого його втручання у простір вільного самоздійснення індивіда. Цю ж проблему порушив у XX ст. видатний англ. економіст Кейнс (1883 - 1946), аналізуючи ймовірні "форми управління всередині демократії". Висновки Кейнса про важливе регулятивне значення в умовах демократії процесів соціалізації (див. соціалізм) великих капіталістичних корпорацій (що повинні нейтралізувати й замінити втручання централізованого державного управління в суспільно-економічне життя) суттєві для теоретичного й практичного з'ясування проблем сучасної П.д. на зламі XX та XXI століть. Вони підтверджують тенденцію, характерну для П.д., стосовно необхідності постійного збалансування процесів соціально-політичної інтеграції та фрагментації, а також зосередження цих процесів у просторі вказаних вище чинників плюралістичної структури суспільства. У здійсненні П.д. одна з провідних ролей відводиться соціальними філософами XX ст. ідеальним спонукам - моральним орієнтаціям не тільки індивідів, а й партій, соціальних груп, управлінських структур та ін. (Берлін, Бернстейн, Вільямс, Дагостино, Крик, Ліндсей, Речер та ін.). В осмисленні цих орієнтацій, зокрема в обґрунтуванні морального виправдання опозиції, важливе значення відведено принципу етичного плюралізму. На думку Дагостино, основні риси цього принципу - неповнота (не існує єдиної послідовної політики, що може вважатися цілком довершеною); комплементарність (взаємодоповняльність різних політичних уявлень про справедливість, напр., як наслідку економічного зростання та розподільної справедливості); несумісність (відсутність єдино правильного способу оцінки моральної вагомості різних взаємодоповняльних факторів); доступність (налаштованість на визнання моральної переконливості позиції іншого). Принцип етичного плюралізму відкриває простір для визнання моральними і дій опозиції, і дій влади (але не як остаточного присуду).

ком., бухг. 1. pl витрати; затрати; видатки; кошти; 2. ціна; вартість; собівартість; актив

1. сума грошей на купівлю, виробництво, утримання і т. д. товарів і надання послуг; ♦ витрати класифікуються: за функціями — витрати на виробництво, адміністрацію, фінансування тощо; за характером функціонального зв'язку з обсягом випуску продукції (output) чи діяльності — змінні (variable costs) і постійні витрати (fixed costs); за місцезнаходженням — витрати відділів, підвідділів, філіалів (subsidiary), підприємств та ін. структур чи підрозділів організації; 2. грошова вартість товару чи послуги

═════════■═════════

absorbed cost поглинуті витрати; accounting cost бухгалтерські витрати • балансові витрати • облікові витрати; accrued costs нараховані витрати; acquisition cost первісна вартість • вартість придбання • купівельна ціна; actual cost фактичні витрати • фактична вартість • фактична собівартість; added cost додаткова вартість • додаткові витрати; adjusted historical cost уточнена вартість • перерахована вартість • вартість в поточних цінах; adjustment cost(s) витрати регулювання; administration cost адміністративні витрати; advertising cost витрати на рекламу; aftershipment cost(s) витрати після відправки вантажу; aggregate costs сукупні витрати; agreed cost договірна ціна; airfreight cost вартість авіа-фрахту; allocated costs розподільні витрати; allowable costs дозволені витрати; alternative cost альтернативні витрати; amortization costs амортизаційні витрати; amortized cost амортизована вартість; ancillary costs додаткові витрати; annual cost(s) річні витрати; anticipated cost(s) передбачені витрати; applied cost віднесені витрати • зараховані витрати; appraisal cost витрати на оцінку; arbitration costs арбітражні витрати; assembly costs вартість монтажу; assessed cost оцінена вартість; attributed costs витрати, перенесені на собівартість; average cost (AC) середня вартість • середня собівартість • середні витрати; average fixed cost середні постійні витрати • середні фіксовані витрати; average input cost середні витрати на ресурс; average resource cost середні витрати на ресурс; average total cost середні загальні витрати; average variable cost середні змінні витрати; avoidable costs витрати, яких можна уникнути; back order cost витрати за невиконане замовлення; basic cost первісна вартість • основні витрати; beforeshipment cost(s) витрати до відправки вантажу; billed cost фактурна вартість; bond issue costs витрати на випуск облігації; book cost балансова вартість • первісна вартість; borrowing cost вартість позики • вартість кредиту; break-even costs витрати за критичним обсягом виробництва • витрати у точці беззбитковості; budgeted costs кошторисні витрати; burden costs накладні витрати; calculated costs обчислені витрати; capacity costs постійні витрати на розширення виробництва • витрати виробництва при повному використанні виробничих можливостей; capital cost(s) капітальні витрати • витрати основного капіталу; capitalized cost вартість реального основного капіталу; carrying costs витрати зберігання запасів; changeover cost вартість переходу на іншу модель; clerical cost(s) канцелярські витрати; collection costs витрати на інкасо; combined cost(s) сукупні витрати; commercial cost(s) торговельні витрати • комерційна вартість; committed cost вкладені витрати • призначені витрати • доручені витрати; common cost спільні витрати • побічні витрати • витрати спільного виробництва; comparative cost(s) порівняльні витрати • відносні витрати; competitive costs конкурентні витрати; conditional cost умовна вартість; constant cost постійна вартість • постійні витрати • незмінні витрати; contract costs витрати на контракт; contractual costs витрати контракту; controllable costs регульовані витрати; conversion cost конверсійні витрати • собівартість конверсії; credit costs витрати на кредит; cumulative costs сукупні витрати; current costs поточні витрати; current outlay costs поточні витрати • витрати грошових засобів; current standard cost поточна норма витрат; cycle inventory cost(s) витрати на періодичне поповнення запасів; decreasing costs витрати, що зменшуються • спадні витрати • витрати, що скорочуються; deductible cost(s) витрати, які підлягають відрахуванню; deferred cost витрати майбутнього періоду • відстрочені витрати; delivery cost вартість доставки • витрати на доставку; departmental cost(s) витрати відділу • цехові витрати; depleted cost залишкова вартість; depreciated cost амортизована вартість; depreciation cost(s) амортизаційні витрати; designing cost(s) витрати на проектування; development cost витрати на розробку; differential cost додаткові витрати; direct costs; direct labour costs ▷ direct labour; direct material cost ▷ direct material; direct operating cost(s) прямі операційні витрати; direct payroll cost(s) виробнича заробітна плата • виробнича зарплата; discounted cost дисконтована вартість; discretionary cost довільні витрати; displacement cost витрати на зміну структури виробництва; distribution costs витрати збуту продукції • витрати на розподіл; economic costs економічні витрати • оптимальні витрати; employment cost; environmental cost(s) витрати на охорону навколишнього середовища; equipment capital costs капітальні витрати на устаткування; estimated cost(s) кошторисні витрати • кошторисна вартість • орієнтовна вартість • передбачені витрати; excess cost надмірна вартість • надмірні витрати; executory cost витрати на здійснення; exhibition costs виставкові витрати; expected costs передбачені витрати; expired costs витрати поточного періоду; explicit costs зовнішні витрати • явні витрати • фактичні витрати • грошові витрати; external costs зовнішні витрати; extra costs додаткові витрати; extraordinary costs надзвичайні витрати; fabrication cost вартість виготовлення; factor cost(s) прямі витрати • витрати на фактори виробництва; factory costs виробничі витрати • виробнича собівартість • виробничі накладні витрати; final cost кінцева вартість; first cost фабрична ціна • собівартість; fixed costs; flat cost собівартість; freight costs витрати на перевезення; full cost(s) повні витрати; fuel costs витрати на пальне; function cost функціональна класифікація витрат; general costs загальні витрати; gross cost валова собівартість • гуртова собівартість; guaranteed cost(s) гарантовані витрати • гарантована вартість; handling cost(s) витрати на обробку • вартість навантажувально-розвантажувальних робіт; hauling cost(s) транспортні витрати; hidden costs приховані витрати; hiring costs витрати на наймання; historical cost; hospitality costs представницькі витрати; hotel costs витрати на готель; hourly cost погодинні витрати; idle capacity costs непродуктивні витрати; idle time costs витрати з причин простою • витрати у зв'язку з неробочим періодом • витрати періоду бездіяльності; immediate costs безпосередні витрати; implicit costs внутрішні витрати • неявні витрати; imputed costs умовно нараховані витрати • ставлені витрати; incidental costs побічні витрати; increasing costs зростаючі витрати; incremental costs додаткові витрати • прирощені витрати; incremental energy costs додаткові витрати на енергію • прирощені витрати на енергію; incremental production costs додаткові виробничі витрати • прирощені витрати на виробництво; incurred costs зазнані витрати; indirect costs; indirect labour costs ▷ indirect labour; indirect manufacturing costs ▷ manufacturing overheads; indirect payroll costs нарахування на заробітну плату; indirect production costs накладні витрати виробництва; industrial cost(s) промислові витрати; initial cost первісна вартість • початкові витрати; initial production cost первісна собівартість; input cost витрати на фактори виробництва; installation costs вартість монтажу • витрати на становлення • витрати на розташування; insurance cost витрати на страхування; intangible cost(s) нематеріальні витрати; integrated cost сумарна вартість; inventoliable costs витрати виробництва • інвентаризована вартість • виробнича собівартість; inventory cost вартість товарно-матеріальних запасів; inventory acquisition costs витрати на придбання матеріалів; inventory holding cost витрати на зберігання запасів; investment costs витрати на капіталовкладення; invoice cost фактурна вартість; joint cost спільна вартість • спільні витрати; labour costs витрати на робочу силу • витрати на заробітну плату • витрати на зарплату; launching costs витрати на випуск виробу; layoff costs витрати, пов'язані зі звільненням персоналу; legal costs судові витрати; legitimate costs дозволені витрати; life cycle cost(s) витрати за термін служби; liquidation cost ліквідаційна вартість; living costs прожиткові витрати • витрати на життя; loading costs вантажні витрати; loan cost вартість позики; long run cost довгострокові витрати; long run average cost довгострокові середні витрати; long run marginal cost довгострокові граничні витрати; long run total cost довгострокові загальні витрати; lot quantity cost(s) витрати на виготовлення партії; lump sum cost(s) одноразові витрати; maintenance costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати; managed cost регульовані витрати; managed fixed costs регульовані фіксовані витрати; management cost(s) адміністративні витрати; management fixed costs адміністративні фіксовані витрати; manpower cost(s) витрати на робочу силу; manufacturing costs виробничі витрати • виробнича собівартість; marginal costs гранична вартість • гранична собівартість • граничні витрати; marginal capital costs граничні витрати на використання капіталу; marginal factor cost(s) граничні витрати, пов'язані із придбанням додаткового виробничого ресурсу; marginal industry costs галузеві граничні витрати; marginal input cost граничні витрати на ресурс; marginal labour cost граничні витрати на використання робочої сили • гранична вартість робочої сили; marginal private cost граничні приватні витрати • граничні індивідуальні витрати; marginal resource cost граничні витрати на ресурс • граничні ресурсні витрати; marginal social cost граничні суспільні витрати • граничні суспільні втрати; marginal unit costs граничні витрати на одиницю продукції; maritime costs витрати на морське транспортування; marketing cost(s) витрати на збут; material costs матеріальні витрати • вартість матеріалу; merchandising costs витрати збуту • витрати на продаж і розповсюдження; minimum cost мінімальні витрати • мінімальна вартість; miscellaneous cost(s) інші витрати; mixed cost змішані витрати • змішана вартість; negotiated cost договірна вартість; net cost чиста собівартість; nominal cost номінальна вартість; noncontrollable costs нерегульовані змінні витрати; non-manufacturing cost(s) невиробничі витрати; nonrecurring cost(s) неперіодичні витрати; normal costs середня виробнича собівартість; normal pension cost середні витрати пенсійного плану; one-off costs одноразові витрати; operating costs операційні витрати; opportunity cost альтернативна вартість • альтернативні витрати; ordering costs витрати на виконання замовлення • вартість виконання замовлення; ordinary costs звичайні витрати; organizational costs організаційні витрати; original cost первісна вартість; outlay cost затратні кошти; out-of-pocket costs прямі витрати • дійсні витрати; output cost(s) виробнича собівартість; overall cost повна вартість; overhead costs накладні витрати; overtime cost(s) витрати на понаднормову роботу; packaging cost витрати на пакування • вартість пакування; past costs минулі витрати; past sunk costs безповоротні витрати; payroll cost(s) вартість робочої сили • витрати на робочу силу; payroll fringe costs додаткові витрати на робочу силу; period costs витрати звітного періоду; planned cost(s) плановані витрати; policy cost витрати на політику; pollution abatement cost(s) витрати на охорону навколишнього середовища; postmanufacturing costs післявиробничі витрати; postponable cost(s) витрати, які можуть бути відкладені; predetermined costs нормативні витрати • кошторисні витрати; premanufacturing costs довиробничі витрати; preparation cost(s) витрати цехової підготовки виробництва; preproduction cost(s) витрати підготовки виробництва; prime cost; process cost(s) виробничі витрати; processing costs витрати на переробку • собівартість конверсії; procurement costs витрати на матеріально-технічне постачання; product cost; production cost; programme cost вартість програми; progressive costs прогресивні витрати; project cost(s) витрати проектування • витрати на розробку нового продукту • витрати на здійснення проекту; projected costs заплановані витрати; publicity costs витрати на рекламу • представницькі витрати; purchase cost(s) витрати на придбання; purchasing costs витрати на придбання; quality costs витрати на забезпечення якості; quality inspection costs витрати на перевірку якості; quality related costs витрати, пов'язані з якістю • витрати на забезпечення рівня якості; real cost витрати виробництва в незмінних цінах • витрати виробництва в натуральному обчисленні • чиста вартість; realized cost(s) фактичні витрати; recoverable cost амортизаційні витрати • залишкова вартість; recurring costs періодичні витрати; redistributed cost перерозподілені витрати; reduction costs витрати на зниження будь-чого; related costs непрямі витрати • змінні витрати • зв'язані витрати; relative cost відносна вартість; relevant costs витрати майбутнього періоду • актуальні витрати • відповідні витрати; removal costs витрати переміщення • витрати вивезення • витрати ліквідації; renewal cost витрати відновлення; reoperating cost(s) витрати на перероблення; reorder cost вартість повторного замовлення; repair costs ремонтні витрати; replacement cost відновна вартість • вартість заміщення вибуття основного капіталу; replacement depreciation cost зношення, яке нараховане за відновною вартістю • амортизація в поточних цінах; replenishment cost вартість поповнення запасів; reproduction cost повна поновлена вартість; reservation costs витрати на попереднє замовлення; residual cost залишкова вартість; round-trip cost(s) витрати на транспортування за круговим маршрутом; rising costs зростаючі видатки; running costs виробничі витрати • поточні витрати • експлуатаційні витрати; salvage cost ліквідаційні витрати; scheduled costs плановані витрати; selling costs витрати реалізації • торговельні витрати; semi-variable costs частково змінні витрати • напівзмінні витрати; separable costs подільні витрати; service costs витрати на обслуговування; set-up costs витрати на налагодження; shadow costs приховані витрати; shelter costs складові витрати; shipping cost(s) витрати на транспортування; shop cost цехова собівартість; social costs суспільні витрати; social marginal cost суспільні граничні витрати; sorting costs витрати на розсортування; specific cost спеціальна ціна • вартість конкретних виробів; spillover cost витрати переливу • побічні витрати; spiralling costs швидко зростаючі ціни • різко зростаючі ціни; spoilage costs витрати внаслідок псування продукції • витрати внаслідок браку; staff costs витрати на персонал; standard costs нормативні витрати • нормативна собівартість; standing costs постійні витрати; starting-and-stopping cost(s) витрати, пов'язані із запуском виробництва і зупинкою; starting-load cost(s) витрати підготовки виробництва; start-up costs витрати підготовки виробництва • витрати, пов'язані із запуском; stock-holding cost вартість зберігання запасів; stocking cost вартість запасів; storage cost вартість зберігання запасів; sunk costs безповоротні витрати; supervision costs витрати на контроль • витрати на нагляд; supplementary costs додаткові витрати • побічні витрати • непрямі витрати; support costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати; tangible costs матеріальні витрати; target cost планована вартість • плановані витрати; tentative cost орієнтовна вартість • пробна вартість; total cost сукупні витрати • загальна собівартість • повна собівартість; total delay cost сукупні витрати на чекання; total external cost сукупні зовнішні витрати; total labour costs сукупні витрати на робочу силу; total private cost сукупні особисті витрати • сукупні індивідуальні витрати; total-revenue cost принцип зіставлення сукупної виручки і сукупних витрат; total social cost сукупні суспільні витрати; total system cost сукупні витрати системи; total unit cost сукупні витрати на одиницю продукції; traceable cost витрати, які можна простежити; training cost витрати на навчання • вартість навчання; transaction costs трансакційні витрати; transfer costs витрати на транспортування; transhipment costs витрати на перевантаження; transport costs транспортні витрати; transportation costs транспортні витрати; travel costs дорожні витрати; treating costs витрати на переробку; true cost справжня вартість; ultimate cost кінцева вартість; unabsorbed costs непоглинуті витрати • непокриті витрати; unamortized cost неамортизована частина вартості • чистий капітал; unavoidable costs необхідні витрати • постійні витрати; uncontrollable costs нерегульовані витрати; underwriting cost вартість підписки; unexpired costs витрати майбутніх періодів; unit costs витрати на одиницю продукції • питомі витрати • витрати виробництва на одиницю продукції • собівартість одиниці продукції; unit labour costs вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту • трудомісткість; unit operating costs операційні витрати на одиницю продукції; unit wage costs вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту; unloading costs витрати на розвантаження; unrecovered cost залишкова вартість; unscheduled costs понадплановані витрати; upkeep costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати • витрати на утримання; user costs витрати використання; variable costs; wage costs витрати на заробітну плату • витрати на зарплату; warehousing costs складські витрати; warranty costs витрати на гарантійне зобов'язання; weighted average cost середньозважена вартість; welfare costs соціально-культурні витрати; working costs експлуатаційні витрати • вартість обробки

═════════□═════════

above cost вище від собівартості • вище від вартості; at cost за собівартість • за вартість; at any cost за будь-яку ціну; below cost нижче від собівартості • нижче від вартості; cost accountant; cost accounting виробничий облік; cost allocation розподіл витрат; cost allocation base база розподілу витрат; cost analysis аналіз витрат; cost and freight (C and F) (CFR) (C & F) вартість і фрахт; cost and insurance (C and I) вартість і страхування; cost and price difference різниця між собівартістю і ціною; cost apportionment постатейний розподіл витрат; cost awareness обізнаність з витратами; cost-benefit analysis аналіз витрат і вигод • аналіз затрат і результатів; cost burden тягар витрат; cost calculation калькуляція витрат; cost centre; cost-centre accounting виробничий облік • виробнича бухгалтерія; cost-centre variance відхилення від нормативних витрат; cost charged to витрати, віднесені на; cost classification класифікація витрат; cost clerk обліковець витрат; cost containment стримування витрат; cost control контроль за рівнем витрат; cost control account контрольний рахунок витрат; cost curve крива витрат; cost depletion allowance податкова знижка на вичерпування природних ресурсів; cost development зростання собівартості; cost distribution розподіл витрат; cost effectiveness ефективність витрат • результативність витрат; cost efficiency економічна ефективність • ефективність витрат; cost escalation зростання витрат; cost estimating оцінка витрат • оцінка вартості; cost factor фактор витрат; cost formula формула обрахування витрат; costfree безплатно; cost function функція витрат; cost increase зростання вартості; costs incurred to date витрати на поточну дату; cost, insurance, freight (OF) вартість, страхування, фрахт; cost, insurance, freight and commission (CIFC, CIF&C) вартість, страхування, фрахт і комісія посередника; cost, insurance, freight and exchange (CIF&E) вартість, страхування, фрахт включно з курсовою різницею; cost method методика калькуляції; cost minimization мінімізація витрат • мінімізація витрат виробництва • мінімізація собівартості; cost of acquisition вартість купівлі • вартість придбання; cost of administration адміністративні витрати; cost of appraisal витрати на оцінку; cost of arbitration вартість арбітражу • витрати на арбітраж; cost of borrowing кошти, пов'язані з позикою • вартість кредиту • позичковий процент; cost of capital; cost of carriage витрати перевезення; cost of carrying inventory витрати зберігання товарно-матеріальних запасів; cost of delivery витрати на доставку; cost of demolition вартість розформування; cost of dismantling вартість демонтажу; cost of doing business витрати експлуатації підприємства; cost of equipment вартість устаткування; cost of equity вартість акціонерного капіталу; cost of financing вартість фінансування • витрати фінансування; cost of fixed capital вартість основного капіталу; cost of goods вартість товару; cost of goods manufactured собівартість виробленої продукції; cost of goods sold собівартість реалізованих товарів; cost of haulage вартість транспортування; cost of heating вартість опалення; cost of installation вартість монтажу; cost of insurance вартість страхування; cost of inventory витрати на проведення інвентаризації; cost of legal proceedings вартість судового розгляду; cost of living прожитковий мінімум; cost-of-living adjustment (COLA) cost надбавка на подорожчання • поправка до заробітної плати у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living allowance cost поправка (до заробітної плати) у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living bonus поправка (до заробітної плати) у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living clause захист індексації заробітної плати; cost-of-living index індекс прожиткового мінімуму • індекс вартості життя; cost of manufacture вартість виробництва; cost of materials consumed вартість використаних матеріалів; cost of an order вартість замовлення; cost of packaging вартість пакування; cost of product sold вартість проданого товару; cost of a project вартість проекту; cost of publication вартість публікації; cost of renting вартість оренди; cost of sales собівартість реалізованих товарів; cost of service вартість обслуговування • вартість послуг; cost of servicing вартість обслуговування; cost of tare вартість тари; cost of upkeep вартість утримання; cost-plus витрати плюс • витрати плюс фіксований прибуток; cost price ціна виробництва; cost price estimate оцінка ціни виробництва; cost-push inflation інфляція, викликана зростанням витрат виробництва; cost recovery відшкодовування витрат виробництва; cost structure структура собівартості • структура витрат; cost to the consumer витрати споживача; cost type вид витрат; cost unit одиниця вартості; cost value величина витрат • собівартість • вартість витрат • первісна вартість; cost variance відхилення від нормативних витрат; free of cost безплатно; full-cost pricing ціноутворення на основі повних витрат; incremental costs of service додаткові витрати на обслуговування; less costs за відрахуванням витрат; marginal cost(s) of acquisition граничні витрати, пов'язані з придбанням додаткового виробничого ресурсу; marginal cost of capital (MCC) гранична вартість капіталу; marginal cost of pollution abatement граничні витрати на зменшення забруднення; net cost of purchases чисті витрати на закупівлю; next to cost майже за собівартістю; oncosts накладні витрати • побічні видатки • непрямі витрати; opportunity cost of capital альтернативна вартість капіталу; research and development (R&D) costs витрати на науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи; to absorb costs покривати/покрити витрати; to assess costs оцінювати/оцінити витрати; to award costs against somebody присуджувати/присудити комусь судові видатки; to bear costs переносити/перенести видатки; to calculate costs підраховувати/підрахувати витрати • калькулювати видатки; to cover costs покривати/покрити видатки; to cover the cost покривати/покрити вартість; to curtail costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to cut down on costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to cut production costs знижувати/знизити собівартість продукції; to decrease costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to defray the costs оплачувати/оплатити витрати • оплачувати/оплатити видатки; to determine the cost оцінювати/оцінити вартість; to estimate costs оцінювати/оцінити видатки • оцінювати/оцінити витрати; to exceed the cost перевищувати/перевищити вартість; to increase costs підвищувати/підвищити вартість; to incur costs понести видатки; to itemize costs розподіляти/розподілити витрати; to keep down costs стримувати/стримати витрати; to meet costs покривати/покрити витрати • покривати/покрити вартість; to offset the costs відшкодовувати/відшкодувати витрати; to recoup costs відшкодовувати/відшкодувати витрати; to recover costs стягувати/стягнути витрати • покривати/ покрити видатки; to reduce costs зменшувати/зменшити витрати • зменшувати/ зменшити видатки; to refund the cost повертати/повернути витрати • повертати/повернути вартість; to revise the cost переглядати/переглянути вартість; to save costs занижувати/знизити витрати • економити на витратах; to share the cost розділяти/розділити витрати; to work out the cost обраховувати/обрахувати витрати; to write off capital costs списувати/списати капітальні витрати; under cost нижче від собівартості • нижче від вартості

* * *

n кадр, безробіття; незайнятість; a безробітний; незайнятий

1. ситуація, за якої люди працездатного віку не можуть знайти собі роботи; 2. наявна кількість безробітних

═════════■═════════

casual unemployment тимчасове безробіття; chronic unemployment хронічне безробіття; concealed unemployment приховане безробіття; cyclical unemployment циклічне безробіття; deficient-demand unemployment безробіття внаслідок недостатнього попиту; disguised unemployment приховане безробіття; falling unemployment зменшення безробіття; fluctuating unemployment нестійке безробіття; general unemployment загальне безробіття; hidden unemployment приховане безробіття; high unemployment високий рівень безробіття; involuntary unemployment вимушене безробіття; latent unemployment приховане безробіття; long-term unemployment застійне безробіття • тривале безробіття; low unemployment низький рівень безробіття; mass unemployment масове безробіття; natural unemployment природне безробіття; nonstructural unemployment неструктурне безробіття (зумовлене загальним спадом економічної активності); regional unemployment регіональне безробіття; repeated unemployment повторне безробіття; residual unemployment залишкове безробіття; rising unemployment зростання безробіття; seasonal unemployment сезонне безробіття; stagnant unemployment застійне безробіття; structural unemployment структурне безробіття (пов'язане зі зміною галузевої структури економіки); technological unemployment технологічне безробіття; teenage unemployment безробіття серед молоді; voluntary unemployment добровільне безробіття

═════════□═════════

level of unemployment рівень безробіття; to combat unemployment боротися з безробіттям • побороти безробіття; to keep the growth of unemployment in check зупиняти/зупинити безробіття; unemployment allowance допомога з безробіття; unemployment benefit допомога з безробіття; unemployment benefits система допомоги з безробіття; unemployment benefit scheme програма допомоги з безробіття; unemployment compensation допомога за період безробіття; unemployment contribution внесок у фонд допомоги безробітним; unemployment figures показники безробіття; unemployment fund фонд допомоги безробітним; unemployment in a high employment economy безробіття при високому рівні зайнятості; unemployment insurance страхування від безробіття • страхування на випадок безробіття; unemployment insurance fund фонд страхування від безробіття; unemployment pay допомога з безробіття; unemployment rate рівень безробіття • відсоток безробітних; unemployment registration реєстрація безробітних; unemployment statistics статистика безробіття

unemployment¹: employment²

ПОСТМОДЕРН - неологізм, який позначає: а) період європейської історії, що починається після завершення Модерну; б) особливий умонастрій, котрий нині поширений у всіх сферах людської життєдіяльності: культурі, філософії, політиці, економіці, технонауці, сфері планетарного комунікативного праксису тощо. Саме тому він став одним із ключових термінів у словнику міждисциплінарного спілкування і вживається з найрізноманітнішими епітетами ("філософський", "естетичний", "культурологічний", "політичний", "історіософський", "релігійний" та ін.). Ключову роль у формуванні цього умонастрою відіграв філософський дискурс про Модерн, що був ініційований Ніцше, Гайдеггером, Вітгенштайном, Вебером, Фуко, Ортегою-і-Гассетом. Домінантною для цього дискурсу була ідея, що доба Модерну не тільки збагатила європейську цивілізацію неминущими гуманістичними цінностями, демократичними ідеалами й геніальними прозріннями, а й посилила такі недуги цієї цивілізації, як європоцентризм, андроцентризм, технолатрія, тоталітаризм, гіпертрофований розвиток індустріального ставлення європоцивілізації до природи на шкоду всім іншим. У наш час філософський П. розвивають Деррида, Ліотар, Бодріяр, Рорті, Джеймсон, Еко, Дельоз, Левінас, Гваттарі, Гаше, Серр, Батай, Бланшо, Лаку-Лабарт. Усі вони намагаються досягти адекватного розуміння теперішньої екзистенційної ситуації, в якій опинилася європейська цивілізація. їхні філософські пошуки втілюють прагнення: ініціювати новий, тобто не-європоцентристський, погляд на становище цивілізації у породженому нею самою світі; деконструювати європоцентристські новочасові тоталітарні соціальні, економічні, політичні, науково-технічні, духовні структури; активізувати пошуки нових не-оксиденталістських моделей планетарного співтовариства націй, його прийдешніх трансформацій. Ініціатори П. шукають вирішення філософських проблем, що стосуються перспектив самозбереження посттоталітарної соціальності, - проблем, заповіданих нашій цивілізації добою Модерну. Головні ознаки П.: 1) Занепокоєність сучасних інтелектуалів глобальними негативними наслідками трьохсотрічного здійснення проекту Просвітництва (такими, як дві криваві світові війни, Голокост, нуклеаризм, планетарне отруєння ґрунту, глобальне забруднення атмосфери, світового океану, озонні дірки, потепління планетарного клімату, зростання енергоспоживання, вичерпання непоновлюваних енергоджерел, перенаселення планети, расизм, войовничий націоналізм, СНІД, загроза екоциду тощо). 2) Світоглядне розчарування у найпрекрасніших колективних сподіваннях, мріях, прагненнях, які були пробуджені величним проектом Просвітництва. 3) Іронічне ставлення інтелектуалів до будьяких проявів європоцентризму. 4) Ентропія довіри до гранднаративів Модерну (про поступальне розширення горизонтів свободи, розвиток Розуму, емансипацію праці, прискорення НТП, діалектику Духу, герменевтику смислу). 5) Девальвація ідеології фундаменталізму; зростання інтересу до розмаїтих форм виявлення плюральності, нелінійності, індетермінізму, дисенсусу і т. ін.